Холера.

Остання епідемія холери в Німеччині була понад сто років тому. Нова епідемія дуже малоймовірна. Епідемії останнім часом відбувалися на Індійському субконтиненті, в Південній Америці та Центральній Африці. Холера зазвичай виникає там, де погані гігієнічні умови і недостатнє постачання питної води. Як правило, люди хворіють під час або після подорожі в ці регіони.

Бактерії холери потрапляють у травний тракт людини через питну воду, забруднену фекаліями. Передача від людини до людини відбувається дуже рідко.

Багато патогенних мікроорганізмів гинуть під дією шлункового соку. Однак, якщо кількість патогенних мікроорганізмів (у даному випадку бактерій холери) є відносно високою, може статися інфікування. Бактерії потрапляють через шлунок у тонкий кишечник, де вони знаходять сприятливі умови. Там вони прикріплюються до клітинних стінок і виробляють холерні токсини (токсин = отрута). Це руйнує транспортні системи, що призводить до втрати важливих мінералів. Так розвивається страшна діарея. Діагноз ставиться шляхом виявлення збудника в калі або блювотних масах. Захворювання лікується шляхом поповнення втраченої рідини, електролітів і цукру (глюкози).

Вакцинація можлива, але захист триває лише півроку. "Звичайні туристи" не піддаються великому ризику, але вакцинація рекомендується для ділових або професійних мандрівників (наприклад, під час операцій з ліквідації наслідків стихійних лих). Після перенесеного захворювання імунітет зберігається протягом обмеженого періоду часу.